VT Farm - шаблон joomla Форекс
З м і с т
З м і с т

Тема 1.2 fast fashion

atele

    В останні роки навіть з’явився термін fast fashion (швидка мода), який означає появу на ринку одягу точної копії відомих трендів, щойно представлених на показах мод. Першим, хто почав використовувати цю стратегію, стали дизайнери іспанської марки Zara. Стратегія достатньо проста – продаж одягу на піку моди за доступними цінами. Для цього так звані “мисливці за модою” відстежують останні тенденції на показах моди, по закінченні показу вони відправляють цікаві ідеї по факсу в офіс, де миттєво починається побудова конструкції виробу. Існує інформація, що ця марка доставляє нову модель одягу в магазини вже через два тижні після показу. Такий вид бізнесу дозволяє значно знизити собівартість продукції. По- перше, значна економія коштів відбувається за рахунок скорочення складських приміщень, так як одяг з виробництва прямує в магазини. Вочевидь, що існування “швидкої моди” неможливе, якщо кожну нову модель вважати неповторною та розробляти з “нуля”. Тим паче, що достатня кількість моделей одягу не має принципової різниці в конструкції основних деталей та відрізняється одна від іншої модельними особливостями, а саме формою та розмірами борта, застібок, декоративними елементами та ін. Тому сучасне виробництво одягу базується на модульному проектуванні, результатом якого стає створення моделей одягу за рахунок комбінації стандартних деталей та силуетів (рис. 1.) Це так званий комбінаторний синтез модулів.

Screenshot 4

Слід зазначити, що в залежності від методики конструювання назва та порядковий номер конструктивних модулів може змінюватись, але принциповим залишається те, що можливість модульного підходу до конструювання одягу є необхідною умовою методики конструювання, здатної задовольнити потреби сучасного виробництва одягу. Таким чином, існування модулів при побудові конструкції швейного виробу стає передумовою типового проектування одягу, яке відбувається в декілька етапів.

Першим етапом вважається типізація конструкцій одягу, що означає узагальнення, знаходження спільних рис. З цією метою проводять аналіз модного напрямку, визначення моделей-аналогів і найбільш типової конструкції одягу (ТК), яка характеризує типові членування основних деталей.

Другий етап передбачає розробку деталей типової базової конструкції. На основі ТК розробляється типова базова конструкція (ТБК), яка складається зі спинки, пілочки та рукава.

Третій етап типового проектування означає уніфікацію (фіксована стандартизація) конструкцій деталей в заданих розмірах і ростах. Саме за допомогою модифікування уніфікованих елементів відбувається створення модельної конструкції. Цей етап також належить до стандартизації в галузі проектування одягу.

    Отже, типове проектування робить можливим створення системи моделей одягу на одній базовій основі, що дозволяє швидко розширити асортимент при незначних матеріальних затратах. Аналіз САПР одягу провідних виробників світу довів, що більшість сучасних САПР підтримують блоково-модульний принцип проектування. Таким чином, існує можливість створювати та збирати різноманітні модулі побудови базових конструкцій, окремих частин одягу, деталей в автоматизованому режимі. Але в міру зростання бази даних, яка містить ці модулі, виникає питання відповідної їх класифікації. Саме швидкість знаходження необхідного модуля може суттєво вплинути на кінцевий результат. Тому стає необхідним вміння самостійно визначати “основні ознаки зовнішнього вигляду виробу (ОЗВ), до яких, як правило, відносяться різновиди виробів асортиментної групи, вид матеріалу, силует, крій, типові членування основних деталей”. Існує п’ять основних конструктивних частин одягу, які забезпечують покриття основних ділянок тіла (рис.1.4, табл. 1.1). Таким чином, можливо представити будь – який одяг як комбінацію окремих частин. Наприклад, жакет складається з двох частин: 2+3, а спортивна куртка вже з трьох: 1+2+3.

 

Screenshot 3

 

atele

Оставить комментарий

Наверх